Кремль значно наростив виробництво боєприпасів

На думку деяких західних чиновників і аналітиків, цифри російського військового виробництва вводять в оману і приховують такі проблеми, як нестача робочої сили й падіння якості. Вони додають, що нарощування виробництва може бути нестійким, оскільки воно висмоктує ресурси з економіки в цілому, а будь-яке падіння виробництва може зробити Росію ще більш залежною від допомоги союзників, таких як Китай, Іран і Північна Корея.

«Росії досить вражаюче вдалося збільшити виробництво в багатьох оборонних секторах, — каже Оскар Йонссон, дослідник Шведського оборонного університету. — Але я б з великою підозрою поставився до того, що Росія зможе продовжувати розвиватися такими темпами… її чекає стагнація».

Здатність Росії виробляти зброю набуває все більшого значення, оскільки війна затягується на третій рік, а також на тлі невизначеності щодо майбутньої військової допомоги Україні з боку США. Наприклад, більші постачання артилерійських снарядів з Росії виявилися вирішальними, коли Україна втратила Авдіївку в лютому. Тим часом здатність Росії переозброїтися після війни може загрожувати іншим країнам на її кордонах.

Після вторгнення Москви в Україну у 2022 році США та їхні союзники запровадили низку санкцій, спрямованих на те, щоб підірвати російську оборонну промисловість. На полі бою Росія незабаром втратила техніку і зменшила запаси ракет і снарядів.

У відповідь Кремль швидко вклав ресурси у свою військову промисловість. Торік 21% усіх федеральних витрат пішло на те, що Москва називає обороною, порівняно з майже 14% у 2020 році. Федеральний бюджет на 2024 рік передбачає ще більшу частку витрат на оборону цього року — понад 29%.

Росія також навчилася уникати санкцій, закуповуючи такі компоненти, як західні мікросхеми і телекомунікаційне обладнання, які вона не може купити напряму через інші країни.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив у грудні, що Росія виробляє в 17,5 раза більше боєприпасів, в 17 разів більше безпілотників і в 5,6 раза більше танків, ніж до війни.

Москва також збільшила виробництво ракет та інших видів озброєнь, кажуть західні чиновники. Наприклад, виробництво артилерійських снарядів зросло з 400 000 снарядів у 2021 році до 600 000 наступного року, що більше, ніж сукупний обсяг виробництва США і Європейського Союзу, за оцінками естонської військової розвідки.

РОСІЯ, ЙМОВІРНО, МОЖЕ ПІДТРИМУВАТИ СВОЇ ВІЙСЬКОВІ ЗУСИЛЛЯ В НИНІШНІХ МАСШТАБАХ ЩЕ ВІД ДВОХ ДО П’ЯТИ РОКІВ.

За словами високопосадовця НАТО, Росія, ймовірно, може підтримувати свої військові зусилля в нинішніх масштабах ще від двох до п’яти років. Щонайменше два європейських військово-розвідувальних відомства також вважають, що Росія може виробляти достатньо озброєнь, щоб вистачило ще на кілька років.

Нарощування військового виробництва відображається і в економічних даних. Згідно з аналізом російської статистики, проведеним центральним банком Фінляндії, обсяги виробництва в кількох галузях, пов’язаних з військовою промисловістю, в тому числі оптичної продукції і металоконструкцій, з початку війни зросли майже вдвічі.

Але зростання виробництва — і загальний рівень військових витрат — може бути нестійким з огляду на відтік інвестицій, робочої сили і матеріалів з інших секторів російської економіки, дійшов висновку Банк Фінляндії.

Аналіз центрального банку також показує, що більша частина зростання оборонного виробництва припадає на низькотехнологічну продукцію, таку як сталевий прокат, а не на складніші товари, як-от напівпровідники, де Росія залежить від іноземних постачальників.

Хоча Москва змогла обійти санкції щодо деяких товарів, інші більш спеціалізовані компоненти, які Росія купувала на Заході — такі як танкова оптика, — набагато важче купувати через третіх осіб.

Деякі аналітики ставлять під сумнів виробничі вихваляння Москви. Наприклад, російські цифри виробництва не відображають різниці між новими бронемашинами і старими моделями, які були зняті зі зберігання і відремонтовані.

«Вони [росіяни] роздувають цифри», — каже Міхаель Гьєрстад, дослідник Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

За оцінками Гьєрстада, які базуються на аналізі супутникових знімків до і після початку війни, торік Росія вивела зі складу щонайменше 1200 старих танків. Це означає, що, щонайбільше, Росія виробила 330 нових танків минулого року, хоча справжня цифра, швидше за все, вдвічі менша, вважає дослідник.

Наприклад, за даними супутникових фотографій, наданих компанією Planet Labs PBC, з кінця 2022 року за межами танкового заводу «Омсктрансмаш» в Омську (Сибір) стояло до 200 танків одночасно. І це попри те, що завод не виробляв нових танків протягом кількох років до початку війни, сказав Гьєрстад.

За словами Ніколаса Драммонда, військового консультанта, танки схожі на Т-62, який не виробляється з 1970-х років, і Т-54/55, який був вперше розроблений одразу після Другої світової війни.

Ці старі танки не настільки якісні, як нові моделі, і їхні запаси з часом вичерпаються.

Росія також занурилась у запаси старих артилерійських боєприпасів. За даними британського аналітичного центру RUSI, ці запаси становлять близько 3 мільйонів снарядів, значна частина з яких перебуває в поганому стані.

RUSI та інші аналітики стверджують, що внутрішнє виробництво боєприпасів в Росії недостатнє для задоволення потреб України, а це означає, що Москва дедалі більше залежатиме від іноземних союзників.

Північна Корея, Іран і Білорусь постачають боєприпаси, тоді як Росія отримує компоненти, такі як комп’ютерні чіпи і хімікати, з Китаю, кажуть аналітики.

Північнокорейські заводи з виробництва боєприпасів наразі працюють на повну потужність, щоб постачати їх до Росії, заявив нещодавно журналістам міністр оборони Південної Кореї. Шин Вон Сік заявив, що з вересня минулого року Північна Корея, можливо, відвантажила еквівалент близько 3 мільйонів 152-міліметрових артилерійських снарядів. Українська військова розвідка заявила, що якість північнокорейських боєприпасів була низькою, іноді вони навіть знищували російські гармати.

На батьківщині російські виробники озброєнь стикаються з дефіцитом робочої сили. На початку минулого року на Уралвагонзаводі він був настільки гострий, що компанія прийняла на роботу 250 ув’язнених із сусідньої в’язниці, повідомили тоді у виправній установі.

У червні 2022 року російський віцепрем’єр Юрій Борисов заявив, що в оборонній промисловості не вистачає близько 400 000 осіб. Борисов та інші російські чиновники заявили, що сектор потребує близько 2 мільйонів працівників, що свідчить про дефіцит кадрів на рівні близько 20%.

Відтоді Росія відправила більше людей воювати в Україну, і, за оцінками економістів, ще сотні тисяч людей покинули країну, хоча деякі з них, можливо, повернулися.

Щоб збільшити обсяги виробництва, Уралвагонзавод, на якому працює близько 30 000 робітників, перейшов на 24-годинний режим роботи.

Робітники скаржилися в соціальних мережах на недостатню підготовку, брак інструментів і погані умови безпеки.

В одному випадку, який широко висвітлювали російські ЗМІ минулого року, суперечка щодо навчання та заробітної плати призвела до того, що один з робітників встромив собі ніж у горло на очах у свого начальника. Він вижив. Компанія заявила, що шкодує про інцидент, який вона описала як звичайну людську трагедію.